ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДОДАВАННЯ ФРАКЦІЇ САПРОПЕЛЮ НА ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ БРИКЕТІВ ЗІ СОЛОМИ ТА КОСТРИ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.31734/agroengineering2018.01.113Ключові слова:
костра, солома льону-довгунця, теплота згоряння, сапропель, паливна пробка, брикетАнотація
Подано результати експериментальних досліджень впливу додавання фракції сапропелю (30 та 50 %) на калорійність брикетів, виготовлених із костри та соломи льону-довгунця, зокрема їх теплоти згоряння і теплотворної здатності.
Результати експериментальних досліджень показали, що найвищі значення теплотворної здатності мають брикети з костри, незначно менші – зі соломи льону-довгунця, а найменші – із цих матеріалів з додаванням до їх складу 30 та 50 % сапропелю. Вологість матеріалу, який використовується для виробництва брикетів, становила 10 %. Досліджувані взірці брикету виготовляли в лабораторії енергетики та біопалива Малопольського центру відновлюваних джерел енергії «BioEnergia». Фракція соломи та трести льону-довгунця, а також сапропель отримані в лабораторії Луцького національного технічного університету.
За результатами досліджень встановлено, що теплота згоряння костри становить 22,2 МДж/кг, додавання 30 % сапропелю зумовлює зменшення цього показника на 16,6 %, до 18,5 МДж/кг, а додавання 50 % – на 48,2 %, до 11,5 МДж/кг. Теплота згоряння соломи льону-довгунця становить 19,7 МДж/кг, додавання 30 % сапропелю зумовлює зменшення показника на 30 %, до 13,8 МДж/кг, а додавання 50 % сапропелю – на 50 %, до 9,7 МДж/кг. Зазначимо, що додавання 30 % сапропелю до костри зменшує її теплотворну здатність на 16,6 %, а додавання 30 % сапропелю до соломи льону-довгунця – на 30 %.
Оскільки сапропель органічного походження у затверділому стані не горить, а тліє, перспективними є дослідження часу горіння паливних брикетів із вмістом вказаної сировини.
Посилання
Arhangelskiy Yu. L. Ispolzovanie izmelchennyih drevesnyih othodov v torfobriketnom proizvodstve. Torfyanaya promyishlennost. 1990. № 7. S. 22–24.
Bordun T. V. Klasyfikatsiia i kharakterystyka tverdykh alternatyvnykh vidnovliuvanykh vydiv biolohichnoho palyva. Naukovi pratsi Odeskoi natsionalnoi akademii kharchovykh tekhnolohii. 2013. № 4. S. 71–76.
Hrytsenko V. T., Bakardzhyiev R. O. Perspektyvy otrymannia bilkovykh dobavok ta tverdoho biopalyva z nasinnia oliinykh kultur. Mekhanizatsiia ta elektryfikatsiia silskoho hospodarstva: mizhvid. temat. nauk. zb. Hlevakha, 2013. Vyp. 98, t. 2. S. 152–157.
Dubrovin V. O., Korchemnyi M. O., Maslo I. P. ta in. Biopalyva (tekhnolohii, mashyny i obladnannia). Kyiv: TsTI «Enerhetyka i elektryfikatsiia», 2004. 256 s.
Korinchuk D. M., Mykhailyk V. A., Korinchuk K. O. Doslidzhennia strukturno-mekhanichnykh vlastyvostei kompozytsiinykh bryketiv na torfianii osnovi z vykorystanniam orhanichnykh pobutovykh vidkhodiv. Promyslova teplotekhnika. 2009. T. 31, № 7. S. 53–58.
Rusakov D., Didukh V., Tomiuk V. Promyslove vyrobnytstvo orhanichnykh, orhano-mineralnykh ta hranulovanykh dobryv na osnovi sapropeliv. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu: ahroinzhenerni doslidzhennia. 2014. № 18. S. 37–42.
Adamczyk F., Frąckowiak P., Mielec K., Kośmicki Z. Trwałość brykietów ze słomy przeznaczonej na opał, uzyskanych metodą zwijania. Journal of Research and Applications in Agricultural Engineering. 2005. 51(1). S. 33–36.
Denisiuk W. Produkcja roślinna jako źródło surowców energetycznych. Inżynieria Rolnicza. 2005. 5(80). S. 123–131.
Denisiuk W. Słoma – potencjał masy i energii. Inżynieria Rolnicza. 2008. 2(100). S. 23–30.
Didukh V., Tomyuk V., Onyukh Yu., Lalak-Kańczugowska Ju. Analysis of studies of lake sapropel properties. Teka Commission of Motorization and Power Industry in Agriculture. 2016. Vol. 16, No. 3. P. 89–94.
Fiszer A. Badania porównawcze współczynnika trwałości brykietów ze słomy. Journal of Research and Applications in Agricultural Engineering. 2008. 53(3). P. 69–71.
Hejft R. Ciśnieniowa aglomeracja materiałów roślinnych. Białystok, 2002.
Hejft R. Wytwarzanie brykietów z odpadów roślinnych w ślimakowym układzie roboczym. Inżynieria Rolnicza. 2006. 5(80). S. 231–238.
Mani S., Tabil L. G., Sokhansanj S. Specific energy requirement for compacting corn stover. Bioresource Technology. 2006. No. 97. P. 1420–1426.
Niedziółka I., Szymanek M., Zuchniarz A. Energetic evaluation of postharvest corn mass for heating purposes. Teka Komisji Motoryzacji i Energetyki Rolnictwa. 2006. T. VI(6A). S. 145–150.
Niedziółka I., Szymanek M., Zuchniarz K. Ocena właściwości energetycznych i mechanicznych brykietów z masy pożniwnej kukurydzy. Inżynieria Rolnicza. 2007. 7(95). S. 153–159.
O’Dogherty M. J.; Huber A. J.; Dyson J.; Marshal C. J. A study of the physical and mechanical properties of wheat straw. Journal of Agricultural Engineering Research. 1995. 62(2). P. 133–142.
PN-C-04062:2018-05. Przetwory naftowe – Oznaczanie ciepła spalania paliw ciekłych w bombie kalorymetrycznej i obliczanie wartości opałowej z zastosowaniem wzorów empirycznych. 2018.
Produkcja biomasy na cele energetyczne / J. Frączek i inni. Kraków: PTIR, 2010.
Przetwarzanie biomasy na cele energetyczne / J. Frączek i inni. Kraków: PTIR, 2010.
Wcisło G. Determing the rapseed oil influence on Biodiesel RME top heat volue - 2007. Silniki Spalinowe. Development of Combustion Engines. 2007. R 46, № SC3. P. 201-205.
Wcisło G. Wyznaczenie ciepła spalania oraz wartości opałowej ulepszonych odmian rzepaku. MOTROL. 2010. Vol. 12. S. 181–187.
