ПОЛЬОВА СХОЖІСТЬ ЕСПАРЦЕТУ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ
Ключові слова:
польова схожість, еспарцет, сортАнотація
Висвітлено важливість створення ефективної кормової бази, здатної забезпечити достатню кількість високоякісного зеленого корму відповідно до зоотехнічних вимог. Окреслено необхідність упровадження інноваційних технологій вирощування кормових культур для підвищення їхньої продуктивності, екологічної стійкості та економічної доцільності у контексті сучасних викликів, зокрема кліматичних змін. Зазначено, що еспарцет є посухостійкою культурою, яка має великий потенціал для Західного Лісостепу України. Однак площі його посівів обмежені через недостатню обізнаність про його цінність та ефективні технології вирощування. Подальші дослідження цієї культури сприятимуть підвищенню її виробництва в регіоні.
Подано результати досліджень, проведених упродовж 2023–2024 років на дослідному полі кафедри технологій у рослинництві Львівського національного університету природокористування щодо варіабельності показників польової схожості та кількості рослин на 1 м2 еспарцету, а також результати дослідження польової схожості та кількості рослин на 1 м2 еспарцету залежно від сорту.
Визначено сорти із найбільш стабільними показниками за різних умов у роки дослідження. Встановлено, що сорт Смарагд демонструє найвищу польову схожість (76,2 %) порівняно із сортами Вегас та Арсей. За однакових умов вирощування, кількість рослин еспарцету сортів Вегас та Арсей на 1 м² була на 10 та 14 шт/м² меншою порівняно із сортом Смарагд.
Встановлено, що в Західному Лісостепу України на темно-сірих опідзолених ґрунтах погодні умови суттєво впливали на польову схожість насіння еспарцету. Сприятливі запаси вологи й температурний режим у посівному шарі ґрунту забезпечили оптимальні умови для початкової вегетації. Показники польової схожості варіювалися від 70–73,5 % у 2023 році до 74,7–78,6 % у 2024 році.
Посилання
Cherenkov A. V., Tarasenko O. A., Andriienko O. O. Formation of seed productivity of alfalfa and sainfoin in the first year of life under conditions of the Northern Steppe of Ukraine. Bulletin of the Institute of Cereal Crops of NAASU. No 37. 2009. P. 50–54.
Chornolata L. P., Lykhach S. M., Zdor L. P. Protein complex of green mass of forage crops. Fodder and Feed Production. 2023. No 96. P. 180–189. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202396-17.
Demydas H. I., Lykhosherst E. S., Svystunova I. V. Sainfoin – a promising crop in fodder production. Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. Series: Agronomy. 2017. Issue 269. P. 17–23.
Hetman N. Ya., Veklenko Yu. A. Forage productivity of sand sainfoin under conditions of the Right-Bank Forest-Steppe. Fodder and Feed Production. 2019. Issue 88. P. 50–55.
Hryhorieva O. M., Almaieva T. M., Umrykhin N. L. Yield of sand sainfoin (Onobrychis arenaria L.) under conditions of the Right-Bank Steppe of Ukraine. Cereal Crops. 2021. Vol. 5. No 2. P. 295–301. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0188.
Matkevych V. T., Reznichenko V. P., Kolomoiets L. V. Productivity and quality of forage crops depending on growing conditions in the northern Steppe of Ukraine. Fodder and Feed Production. – Vinnytsia, 2004. P. 32–35.
Petrychenko V. F., Lykhochvor V. V. Crop Production. New technologies for growing field crops: textbook. 5th ed., revised, expanded, additional edition. Lviv. NVF “Ukrainski tekhnolohii”. 2021. 808 p. https://doi.org/10.31073/roslynnytstvo5vydannya.
Snihovyi V., Yavorskyi S. “Sainfoin – a valuable fodder and reclamation crop”. Proposal. 2001. No 7. P. 35.
Tkachuk O. P. Soil contamination with heavy metals during the cultivation of perennial legumes. Agriculture and Forestry: Collection of Scientific Papers. 2020. No 16. P. 212–225. DOI: 10.37128/2707-5826-2020-1-15.
