КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ПРОТИРИЗИКОВОГО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ В ІНЖИНІРИНГОВИХ КОМПАНІЯХ «7S+R»
DOI:
https://doi.org/10.32718/agroengineering2025.29.242-248Ключові слова:
бізнес-процеси, управління бізнес-процесами, управління ризиками, інжинірингові компаніїАнотація
Стаття присвячена розробці концептуальної моделі протиризикового управління бізнес-процесами в інжинірингових компаніях «7S+R», яка базується на класичній моделі McKinsey 7S та інтегрує управління ризиками як наскрізний елемент організаційної системи. У сучасному динамічному та високоневизначеному бізнес-середовищі інжинірингові компанії функціонують у складних умовах, що характеризуються високою технологічною складністю проєктів, значними інвестиціями, багаторівневою кооперацією із субпідрядниками та жорсткими регуляторними вимогами. Це зумовлює наявність стратегічних, операційних, фінансових, кадрових та проєктних ризиків, які безпосередньо впливають на стабільність і результативність бізнес-процесів.
Наявні фреймворки управління ризиками, зокрема ISO 31000, COSO ERM та PMBOK, формують загальну логіку і принципи ризик-менеджменту, однак не забезпечують необхідної деталізації на рівні конкретних організаційних елементів і не дозволяють ідентифікувати джерела ризиків у структурі бізнес-процесів. Водночас модель McKinsey 7S, яка широко використовується для організаційної діагностики, фокусується на внутрішній узгодженості компанії, але не враховує ризики як системний фактор управління.
Запропонована модель «7S+R» усуває цю прогалину шляхом інтеграції елемента Risk у всі сім складових організації – стратегію, структуру, системи, спільні цінності, стиль управління, персонал і компетенції. Ризик розглядається не як окремий об’єкт управління, а як багатовимірна характеристика, що пронизує кожен елемент моделі та формує його стійкість до зовнішніх і внутрішніх загроз. Такий підхід дозволяє перейти від фрагментарного управління ризиками до системної протиризикової архітектури бізнес-процесів.
Практична цінність моделі полягає в можливості її застосування для комплексної організаційної діагностики, підтримки стратегічних і операційних управлінських рішень, а також для формування програм трансформації та підвищення адаптивності інжинірингових компаній в умовах нестабільного та ризиконасиченого середовища
Посилання
Austrian Standards Institute. (n.d.). ONR 49000: Risk management for organizations and systems.
Bakhliuk, Yu., & Shevchuk, O. (2019). Model McKinsey 7-S yak instrument otsiniuvannia konkurentnospromozhnosti pidpryiemstva. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia, 3(31), 159–167. https://doi.org/10.31558/2307-2318.2018.3.17
Committee of Sponsoring Organizations of the Treadway Commission. (n.d.).Enterprise risk management. Retrieved from: https://www.coso.org/SitePages/Guidance-on-Enterprise-Risk-Management.aspx?web=1 (Accessed January 21, 2025).
Danchenko, O. B., & Tkachenko, F. V. (2025). Identyfikatsiia ta analiz ryzykiv biznes-protsesiv v inzhynirynhovykh kompaniiakh za elementamy modeli McKinsey 7S. Upravinnia proiektamy u rozvytku suspilstva. Tema: “Upravlinnia proiektamy pisliavoiennoi rozbudovy Ukrainy”: tezy dopovidei (pp. 103–106). Kyiv National University of Construction and Architecture. Retrieved from: http://upma.kiev.ua/wp-content/uploads/2025/10/Тези-PM_Kyiv25-1.pdf (Accessed January 21, 2025).
Federation of European Risk Management Associations. (2011). A risk management standard. Retrieved from: https://www.ferma.eu/app/uploads/2011/11/a-risk-management-standard-english-version.pdf (Accessed January 21, 2025).
Hayes, J. (2014). The theory and practice of change management. Palgrave Macmillan. Retrieved from: https://drnishikantjha.com/booksCollection/THE%20theory%20and%20practice%20of%20change%20management%20(%20PDFDrive%20).pdf (Accessed January 21, 2025).
International Organization for Standardization. (2018). ISO 31000: Risk management – Guidelines. Retrieved from: https://www.iso.org/standard/65694.html (Accessed January 21, 2025).
International Organization for Standardization. (2019). ISO 22301: Business continuity management systems – Requirements. Retrieved from: https://www.iso.org/standard/75106.html (Accessed January 21, 2025).
Koiuda, P. M., & Koiuda, O. P. (2006). Kharakterystyka ta klasyfikatsiia ryzykiv. Komunalne hospodarstvo mist, (71), 203–214. Retrieved from: https://eprints.kname.edu.ua/1356/ (Accessed January 21, 2025).
Posokhov, I. M. (2012). Suchasnyi stan metodychnoho zabezpechennia upravlinnia ryzykamy korporatsii. Bizines Inform, (10), 266–271. Retrieved from: https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1322 (Accessed January 21, 2025).
Project Management Institute. (2017). A guide to the project management body of knowledge (PMBOK® Guide) (6th ed., pp. 395–458). PMI.
Proskura, V. F., & Bilak, R. H. (2017). Metodychni pidkhody do upravlinnia ryzukamy. Ekonomika i suspilsto, (9), 599–607. Retrieved from: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/1555 (Accessed January 21, 2025).
Pulina, T. V. (2017). Suchasni aspekty ta metody upravlinnia ryzykamy innovatsiinykh proektiv v Ukraini. Ekonomika ta derzhava, (10), 4–8. Retrieved from: http://www.economy.in.ua/?op=1&z=3871&i=0 (Accessed January 21, 2025).
Standart upravlinnia proektamy ta Nastanova do zvodu znan z upravlinnia proektamy (PMBOK® Guide). 7th edition. Newtown Square, PA: Project Management Institute, Inc., 2021. 370 p.
Stine, K., Quinn, S., Witte, G., & Gardner, R. K. (2020). Integrating cybersecurity and enterprise risk management (ERM) (NIST IR 8286). National Institute of Standards and Technology. https://doi.org/10.6028/NIST.IR.8286
Tsvihun, T. V. (2011). Klasyfikatsiia ryzykiv pidpryiemstva. Ekonomicjni nauky. Seriia: Oblik i finansy, 8(29, Pt. 4), 385–393. Retrieved from: https://elar.khmnu.edu.ua/items/784692c0-c316-41bf-aee7-6165d4d004b8 (Accessed January 21, 2025).
Vakulenko, V., & Raiter, N. (2022). Sut ta klasyfikatsiia pidpryiemnytskykh ryzykiv. Zbirnyk materialiv zvitnoi studentskoi naukovoi konferentsii fakultetu upravlinnia, ekonomiky ta prava Lvivskoho natsionalnoho universytetu pryrodokorystuvannia za rezultatamy naukovo-doslidnoi roboty u 2022 r., 303–306. Retrieved from: https://lnup.edu.ua/uk/fakultety/fakekonomik/4923-zasidannia-v-ramkakh-zvitnoi-studentskoi-naukovoi-konferentsii-za-rezultatamy-naukovo-doslidnoi-roboty-u-2022-rotsi (Accessed January 21, 2025)
Zakharova, N. Yu. (2023). Upravlinnia ryzykamy na pidpryiemstvi: sutnist, pidkhody ta metody. Bizines Inform, (1), 203–209. Retrieved from: http://jnas.nbuv.gov.ua/j-pdf/binf_2023_1_30.pdf (Accessed January 21, 2025).
Zapukhliak, I. B. (2015). Model McKinsey 7S yak instrument otsiniuvannia hotovnosti hazotransportnykh pidpryiemstv do zmin. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho nationalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, (3), 136–140. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2015_3_33 (Accessed January 21, 2025).
