РОЗМІРНІ ПОКАЗНИКИ СКЕЛЕТНИХ ГІЛОК ДЕРЕВ ВОЛОСЬКОГО ГОРІХА
DOI:
https://doi.org/10.31734/agroengineering2019.23.005Ключові слова:
дерево, волоський горіх, скелетна гілка, розмірні параметриАнотація
У статті розглянуто наукову проблему з визначення розмірних показників скелетних гілок дерев горіха волоського, тобто кількості ярусів та скелетних гілок на дереві; діаметра скелетних гілок в основі − місці з’єднання зі скелетною гілкою нижчого порядку чи центральним провідником; максимальної довжини гілок; відстані захвату, вимірюваної як відстань від основи гілки до місця прикладання збурювального зусилля; кута сходження, що характеризує зміну діаметра гілки за довжиною; діаметра гілки в місці захвату; кута відгалуження скелетної гілки від центрального провідника, що дозволяє обґрунтувати конструктивні й технологічні параметри ручних і тросових струшувачів вібраційної та віброударної дії.
Встановлено, що розмірні показники скелетних гілок дерев горіха волоського залежать від віку дерев, умов їх росту й обрізки, яка передбачає вкорочення плодових гілок та прорідження крони. У наведених дослідженнях розглянуто скелетні гілки дерев високопродуктивних сортів горіха волоського Буковинський 1, Чернівецький 1 і Яблунівський Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (НААНУ).
Для проведення замірів використано відомі вимірювальні прилади: штангенциркуль SIGMA; лазерний вимірювач відстані (далекомір) DW040P; кутомір Skil0580AA.
У досліджуваних садах переважали дерева з покращеною ярусною кроною, де виражено три-чотири яруси, причому на двох нижніх – сформовано по три чи чотири скелетні гілки, а на верхніх ярусах по дві-три. У дерев віком до 10 років кількість скелетних гілок першого і другого порядків становить 7 – 8 , а у дерев 40 років зростає до 15 – 17 штук.
З віком діаметри гілок Dг в основі та кути відгалуження αг зростають, причому більші значення відповідають гілкам нижніх ярусів, а менші – верхніх ярусів. У дерев віком 10 років середні значення діаметра скелетних гілок в основі становлять 48,7 мм, кута відгалуження – 46,1°, а в 40 років – 78,3 мм та 61,6°. Скелетні гілки з діаметром в основі Dг поділено на дві розмірні групи: перша – 50 – 70 мм, друга – 70 – 90 мм. Довжина гілок Lг першої розмірної групи варіює в діапазоні 2,54 – 3,22 м, другої – Lг = 2,86 − 3,94 м, а кут βг сходження поперечного перерізу гілок – 0,42 – 0,63°. Діаметр dг в місці захвату гілок зростає зі збільшенням їх діаметра Dг в основі та зменшенням відстані захвату ℓг та варіює в діапазоні 24,1 − 45,3 мм.
Посилання
Anyferov, F. E., Eroshenko, L. Y., & Teplynskyi, Y. Z. (1990). Mashyny dlia sadovodstva. 2-e yzd., pererab. y dop. Lenynhrad: Ahropromyzdat. Lenynhr. otd-nye.
Babii, P. T. (1980). Mekhanizatsiia vyrobnytstva plodiv i yahid. 2-e vyd., dopov. i pererob. Kyiv: Urozhai.
Varlamov, T. P., & Chetvertakov, A. B. (1984). Mekhanizatsiia uborki i tovarnoi obrabotki fruktov. Moskva: Kolos.
Voloskyi horikh. Retrieved from http://gorihvovod.blogspot.com/2012/11/80-90.html (Last accessed: 20.03.2018).
Hoshko, Z. O. (1995). Doslidzhennia tekhnolohichnoho protsesu zbyrannia plodiv trosovym strushuvachem vibroudarnoi dii. (Dys. … kand., tekhn. nauk). Lutsk.
Cherniakov A. V., & Khokhlov S. Yu. (Eds.) (2014). Hretskyi orekh: Posobye. Kyev: Tymyriazevskoe.
Demydko, M. E., & Berenshtein, Y. B. (1970). Mekhanizatsiia yntensyvnoho sadovodstva. Kyev: Urozhai.
Derzhavnyi reiestr sortiv roslyn, prydatnykh dlia poshyrennia v Ukraiini na 2018 rik. (2018). (s. 402–403). Kyiv. Retrieved from http://www.minagro.gov.ua/system/files/ Reiestr sortiv roslyn Ukrainy stanom na 06.03.2018.pdf (Last accessed: 19.03.2018).
Zatokovskyi, F. T., Satina, L. F., & Satina, H. M. (2004). Stan i perspektyvy rozvytku horikha hretskoho v rehioni Karpat. Problemy ahropromyslovoho kompleksu Karpat: Mizhvidomchyi tematychnyi zbirnyk, 13–14, 119–123.
Ivanchenkov, V. A. (2006). Izyskanye y issledovanye enerhosberehaiushchei ustanovki dlia uborki plodov s dereviev v krestianskykh (fermerskykh) khoziaistvakh. (Diss. ... kand. tekhn. nauk). Moskva.
Kakaurydze A. A. Razrabotka i obosnovanye ustroistv dlia uborki plodov na traktoronedostupnykh uchastkakh. (Diss. ... kand. tekhn. nauk). Moskva.
Krupych, R. O. (2014). Rozshyrennia tekhnolohichnykh mozhlyvostei ruchnykh strushuvachiv plodiv. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu: Ahroinzhenerni doslidzhennia, 18, 61 – 68.
Kulybekov, H. M. (2014). Uborka hretskikh orekhov s krupnoshtambovykh derevev mashynoi s impulsnym vybrovozbuditelem. (Diss. ... kand. tekhn. nauk). Kyrovobad.
Malynovskyi B. (2017). Pryntsypy posadky sadu voloskykh horikhiv. Propozytsiia – holovnyi zhurnal z pytan ahrobiznesu. Retrieved from http://propozitsiya.com/ua/principy-posadki-orehovogo-sada (Last accessed: 20.03.2018).
Ruchnyi vibroudarnyi strushuvach plodiv: pat. 95453 Ukraina: MPK A01D 46/26. №u201407346; zaiavl. 01.07.14; opubl. 25.12.14, Biul. № 24. 6 s.
Satina, H. M. (2004). Vrakhuvannia dosvidu Uhorshchyny u vyrishenni problemy promyslovoho vyroshchuvannia horikha hretskoho. Visnyk Kharkivskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva, 25, 126–132.
Strela T. E. (1990). Orekh hretskyi. Kyev: Nauk. dumka.
Fiziko-mekhanicheskie svoistva drevesiny, pochv i udobrenyi: Metody issledovanyi, pribory, kharakteristika. (1970). Moskva: Kolos.
Shevchuk, R. S. (2000). Protsessy i sredstva mekhanizatsii sema plodov. (Diss. ... d-ra tekhn. nauk). Moskva.
Shevchuk, R. S., & Krupych, R. O. (2015). Ruchnoi vybroudarnyi striakhivatel plodov. MOTROL Comission of motorization and energetics in agriculture, 17(4), 101 – 107.
Economical shaker VHB – D – E – F for fruit and nuts trees. AMB ROUSSET is a French company. Retrieved from https://www.amb-rousset.com/wp-content/uploads/2013/04/vhe-aud-l05-009237-0c.pdf (Last accessed: 27.03.2018).
Fruit harvesting machine: pat. 09333015 European: A01D46/26. № 99400203.8; declared 28.01.99; published by 04.08.99, Bul. № 1999/31. 18 p.