УПРАВЛІННЯ ПЛАНУВАННЯМ КРЕАТИВНІСТЮ ОРГАНІЗАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ НОВІТНІХ МЕТОДІВ ТА МОДЕЛЕЙ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Зазначено, що керівники та менеджери підприємств щодня стикаються з унікальними творчими ситуаціями під час управління організацією, оскільки ці ситуації охоплюють багато аспектів соціальних відносин.

Зауважено, що для того щоб ефективно планувати роботу організації та виконувати оптимальні управлінські завдання, необхідно розуміти процес їхнього виконання, вміти відрізняти їх від суміжних категорій, знати, хто може бути відповідальним за їхнє виконання, а також аналізувати переваги індивідуальних, колегіальних та колективних підходів до вирішення цих ситуацій з використанням сучасних методів і моделей. Для успішного управління кожен менеджер має розуміти, що процес планування креативності організації залежить від зовнішніх і внутрішніх факторів, тому потрібно знати вимоги до управління плануванням і керуватися ними у своїй роботі.

Досліджено, що не всі компанії мають достатні ресурси та знання для ефективного управління плануванням креативності, застосовуючи новітні методи та моделі. Цього можна досягти завдяки розвитку творчих здібностей, знань і досвіду співробітників, які становлять творчий потенціал підприємства. Сучасним підприємствам, які працюють у складних соціально-економічних умовах, необхідно постійно впроваджувати нові креативні методи та моделі для забезпечення ефективної діяльності в умовах ринкової економіки. Адже успіх економічного розвитку підприємства безпосередньо залежить від впровадження креативних інновацій та формування конкурентних переваг на їх основі.

Наголошено, що розробка планування управління креативністю організації з використанням новітніх методів і моделей надзвичайно актуальна для сучасного розвитку українського суспільства. Це має велике значення, оскільки вихід України з кризи пов’язаний із реалізацією загальноцивілізаційних принципів управління, в основі яких лежать нові підходи. Творчий тип організаційного розвитку неабияк впливає на підприємство, його цілі, функції, методи, структуру тощо, формуючи в ньому автономне ядро, яке спрямовує і регулює весь комплекс виробничих процесів у економічній системі для забезпечення інтеграції науки, виробництва та ринку.