ПРИНЦИПИ ПРОСТОРОВОГО ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Анотація

Сучасні глобальні тренди – зміна клімату, урбанізація та від’ємна динаміка демографічних показників, а також їх наслідки: підвищення середньорічної температури, зміни меж кліматичних зон, посилення міграційних процесів – зумовили необхідність просторового планування на міжнародному (транснаціональному), національному, регіональному (обласному) та місцевому (територіальна громада) рівнях, розробку відповідного до цих рівнів складу документації. Основним драйвером розвитку процесу просторового планування стала сучасна нормативно-законодавча база, яка практично ліквідувала необхідність розробки кількох близьких за змістом, але до цього паралельно існуючих видів документації (містобудівної та землевпорядної) з розвитку територій. Установлено, що в силу комплексності просторового планування і широти охоплення ним різних сторін соціально-економічної діяльності та екологічного стану території, формулювання окремих принципів, їх склад та зміст великою мірою зумовлені фаховим спрямуванням дослідників цього питання. Відповідно в науковій літературі обґрунтовується різний склад принципів просторового планування.

Розглянуто й проаналізовано основні принципи просторового планування: діалог, інклюзивність, громадянська участь, субсидіарність, пропорційність, вертикальність, горизонтальність, удосконалення зацікавлених сторін, прозорість, прогнозування майбутнього та ітерація. Розкрито їхній зміст. Схематичне відтворення класифікації принципів просторового планування дає наочне уявлення про їх склад.

Виявлено, що ключовим елементом просторового планування є врівноваження різних, часто суперечливих, державних та приватних інтересів. Припускається, що на основі розуміння спільної відповідальності за формування основної концепції та цілей плану і результатів його втілення принцип діалогу переводиться в площину партнерства з громадою і розвитку громадського управління та громадянського суспільства загалом. Врешті відбувається становлення такого суспільства, підняття його на вищий рівень, формування в ньому здорового соціального запиту на захист прав і свобод громадянина та справедливе правосуддя. Обґрунтована доцільність проведення просторового аналізу.