ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕОДЕЗИЧНОГО МОНІТОРИНГУ ЗСУВІВ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ РИЗИКАМ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Ключові слова:
ГНСС-спостереження, зсуви, геодезичний моніторинг, прибережна смуга Чорного моря, надзвичайні ситуаціїАнотація
Дослідження спрямоване на обґрунтування необхідності проведення геодезичного моніторингу зсувних процесів та діагностику методики проведення високоточних спостережень і виявлення зони зсуву з наданням пропозицій щодо особливостей і умов подальших спостережень за прибережною смугою Чорноморського узбережжя для запобігання ризикам надзвичайних ситуацій.
У процесі дослідження визначено особливості та надано характеристику території прибережної смуги Чорного моря в Одеській області. Виявлено, що ця територія характеризується високою складністю інженерно-геологічних умов та вздовж морського узбережжя сформувалася зсувна зона шириною 100–200 м. Визначено небезпеки зсувних процесів на відповідних територіях з урахуванням кліматичних змін та особливостей місцевості.
Для проведення геодезичного моніторингу за зсувними процесами було закладено 33 геодезичні ґрунтові репери та 53 репери на берегоукріплювальній споруді. Координати реперів визначались за допомогою сучасного геодезичного ГНСС-обладнання. Для обробки спостережень використовувалось програмне забезпечення Bernese GNSS Software. Використані методика та система спостережень зсувного схилу забезпечили отримання достовірної і досить повної інформації для підготовки обґрунтованого висновку про поточний стан зсуву, характер і напрям його руху, а також прогнозу його стану на найближчий період. Проведено аналіз геодезичного моніторингу ефективності протизсувних заходів щодо захисту схилу, запобігання екологічним ризикам. За результатами моніторингу визначено параметри зміщень ґрунтових реперів та геодезичних реперів на ростверку берегоукріплювальної споруди схилу в просторі і в часі.
Максимальне відхилення за період спостережень за ґрунтовими геодезичними реперами становило 16,52 м, максимальне відхилення на берегоукріплювальній споруді – 1,02 м. Відповідні дані необхідні для забезпечення напряму подальших робіт щодо запобігання зсувним процесам та ризикам.
Посилання
Classifier of Emergencies SC 019: 2010: Order of Stateconcstandart of Ukraine 11.10.2010 No 457. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10/print [in Ukrainian] (Accessed 22 November 2021).
Dach R., Lutz S., Walser P., Fridez P. Bernese GNSS Software Version 5.2. User manual. Bern: Astronomical Institute, University of Bern, Bern Open Publishing, 2015. 858 р. [in English].
Information yearbook on the activation of hazardous exogenous geological processes according to the EGP / State Research and Production Enterprise «State Information Geological Fund of Ukraine». Kyiv, 2021. 78 p. [in Ukrainian].
Ishchenko M. V. Consolidated processing of observations of the regional GPS-network and its results: ref. of dis. ... cand. physical and mathematical science. Kyiv, 2013. 20 p. [in Ukrainian].
Landslide Hazard Information – Causes, Pictures, Definition. URL: https://geology.com/usgs/landslides/#process (Accessed 22 November 2021) [in English].
Landslide mapping and monitoring by using radar and optical remote sensing: Examples from the EC-FP7 project SAFER / N. Casagli et. al. Remote Sensing Applications: Society and Environment. 2016. 4. P. 92–108. doi: 10.1016 / J.RSASE.2016.07.001 [in English].
Ogundipe O. The Use of Kinematic GPS to Monitor the Deflections and Frequencies of a 174m Long Viaduct under Traffic Loading. Integrating Generations FIG Working Week 2008, TS 5C – Structural Monitoring (Stockholm, Sweden 14–19 June 2008). Sweden, 2008. P. 1–12 [in English].
Parkinson B. W., Spilker J. J. Jr. Global Positioning System: Theory and Applications Vol. I. Washington: American Institute of Aeronautics and Astronautics, 1996. 798 p. [in English].
Roberts G. W., Brown C., Atkins C., Meng X. The Use Of GNSS To Monitor The Deflection Of Suspension Bridges. 12th FIG Symposium (Lisbon, May 12–15, 2008). Lisbon, 2008. P. 1–9 [in English].
Šegina E., Peternel T., Urbančič T., Realini E. Surface Monitoring Displacement of a Deep-Seated Landslide by a Low-Cost and near Real-Time GNSS System. Remote Sensing. 2020. 12. P. 3375–3377. doi: 10.3390 / RS12203375 [in English].
State Geological Map of Ukraine / State Research and Production Enterprise «State Geological Information Fund of Ukraine». URL: https://geoinf.kiev.ua/wp/ kartograma_rep.php?listn=l36-14 [in Ukrainian] (Accessed 15 November 2021).
SystemNET – «Systems Solutions» – a GNSS / RTK network in Ukraine from Leica Geosystems. URL: https://systemnet.com.ua/ua/ [in Ukrainian] (Accessed 22 November 2021).
Tretiak K. R., Smirnova O. M., Bredelieva T. M. Research of periodic changes in the altitude of satellite permanent stations of the world. Geodynamics. 2012. 1 (12). P. 11–29 [in Ukrainian].
Turan O., Özkan B., Türkeş M., Dengiz O. Landslide susceptibility mapping for the Black Sea Region with spatial fuzzy multi-criteria decision analysis under semi-humid and humid terrestrial ecosystems. Theoretical and Applied Climatology. 2020. 140 p. [in English].
UNISDR Pocket Edition of the 2015 Global Analytical Report on Disaster Reduction Measures (GARs). Ensuring sustainable development: Future disaster risk management. Geneva: United Nations Disaster Risk Reduction Office, 2015. 28 p. [in English].
Wallemacq P., House R. Economic losses, poverty & disasters: 1998–2017. Center for Research on the Epidemiology of Disasters United Nations Office for Disaster Risk Reduction, 2018. 31 p. [in English].
Zeybek M., Şanlıoğlu İ., Özdemir A. Monitoring landslides with geophysical and geodetic observations. Environmental Earth Sciences. 2015. 74 (7). 6247–6263. doi: 10.1007/S12665-015-4650-X [in English].
