ВПЛИВ ПРИРОДИ ЕКСТРАГЕНТА НА ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ У ҐРУНТІ
DOI:
https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.177Ключові слова:
агрохімічна паспортизація, рухомий фосфор, обмінний калій, мікроелементи, рН-метрія, екстракція, кореляціяАнотація
Для забезпечення якісного оцінювання ґрунтових ресурсів з метою їх ефективного використання необхідне удосконалення вітчизняних, а також апробація та імплементація світових методик аналізу вмісту елементів живлення. Проведено комплексний аналіз ґрунту, що дозволяє змоделювати процеси, які в ньому відбуваються при вирощуванні сільськогосподарської продукції, та оптимізовано кількість добрив, необхідних для отримання стабільного врожаю.
Досліджено вплив типу екстрагента, в рамках прийнятих методик оцінки якості ґрунту, на числові розбіжності визначених кількостей елементів живлення у ґрунті. У ході аналізу доступних для живлення рослин форм елементів живлення ґрунту використано загальноприйняті фізико-хімічні лабораторні методи, зокрема: рН-метрію, спектрофотометричний, атомно-абсорбційний, полуменеву фотометрію та статистичну обробку експериментальних даних.
Встановлено вміст макро- та мікроелементів семи зразків 123 агрогруп лужно-черноземних слабосолонцюватих ґрунтів, відібраних у Бориспільському районі Київської області. Застосовано різні екстрагенти для оцінки ефективності вилучення макро- та мікроелементів з ґрунту. Аналіз отриманих даних свідчить про потребу в подальших наукових дослідженнях для впровадження у практику репрезентативної універсальної шкали градації фактичного вмісту доступних форм поживних елементів.
Доведено, що стандартизовані методики, які використовують в агрохімічній паспортизації угідь в Україні, дають змогу отримати числові значення кількості елементів у ґрунтах, достатні для оцінки їхньої якості. Утім аналіз деяких мікроелементів украй ускладнений через катастрофічне збіднення ґрунтів на них. Встановлення їхніх концентрацій потребує застосування ефективніших екстрагентів і створення досконалих шкал градації показників.
Посилання
Baliuk S. A., Zaryshniak A. S., Lisovyi M. V. Agrochemical provision of agriculture in Ukraine for the period until 2020 (conceptual provisions). Kharkiv: Miskdruk, 2013. P. 58.
Brey R. H., Kurtz L. T. Determination of total, organic, and available forms of phosphorus in soils. Soil Science. 1945. No 59. Р. 39–45.
Bykova O., Tonkha O., Pikovska O., Pak O. 2020. Soluble silicon compounds in soils of different granulometric composition of the western region of Ukraine. Plant and Soil Science : scientific journal. 2020. No 11 (2). P. 22–29.
Chornyi S. H. Soil quality assessment. MNAU, 2018. Р. 233.
Fatieiev A., Semenov D., Smirnova K., Shemet A. Influence of humus acids on mobility and biological availability of iron, zinc and copper. Agricultural Science and Practice, 2015. No 2 (1). P. 73–78.
Holubchenko V. F., Kulidzhanov E. V. Comparative assessment of the content of microelements in the soils of Odesa region. Agrarian Herald of the Black Sea Coast. 2015. No 76. P. 27–31.
Kinianhi С. Soil health and quality: a review. URL: ttp:// worldaginfo.org//Soil%20Healt20Review.pdf. (Accessed 27 February 2022).
Kramariov S. M., Kramariov O. S., Pysarenko P. V. Changes in the content of mobile phosphorus in the genetic horizons of common chernozem on arable land relative to virgin soil in the conditions of the Northern Steppe of Ukraine. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy. 2014. No 2. P. 7–22.
Pichura V., Beznytska N. Spatial-temporal transformation of the agrochemical state of soils in the dry steppe zone. Scientific reports of NUBiP of Ukraine. 2017. No 0 (3 (67)).
Pierzynski G. M. Methods of phosphorus analysis for soils, sediments, residuals and waters. Southern Coop. Series Bull. North Carolina State Univ., Raleigh. 2000. No 396. Р. 102.
Sharpley A. N., Sims J. T., Pierzynski G. M. Innovative soil phosphorus indices: ssessing inorganic phosphorus. Soil testing: Prospects for improving nutrient recommendations. Soil Sci Soc. Am Spec. Pub. 1994. Vol. 40 ASA, Madison. Vol. 1. Р. 115–142.
Splodytel А. О. Regularities of distribution of heavy metals in soil of urban landscapes (on the example of Brovary city). Journal of Geology, Geography and Geoecology. 2019. No 4. P. 148–167.
Stakhiv M. P. Phosphorus nutrition of plants and methodical aspects of determination of mobile phosphorus compounds in the soil. Pedology. 2010. Vol. 11. No 3–4. P. 88–95.
Stiles C. A., Hammer R. D. et al. Validation testing portable kit measuring an active soil carbon fraction. Soil Sci. 2018. No 78. P. 2330–2380.
Volkov V. P., Pereverzieva A. V., Poliakova I. O. Soil quality management in the EU and Ukraine. Efficient economy. 2020. No 9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/9_2020/6.pdf (Accessed 02 February 2022).