ПРОДУКТИВНІСТЬ АМАРАНТУ ЗЕРНОВОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ ТА РІВНІВ УДОБРЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.077Ключові слова:
амарант, сорт, рівень удобрення, врожайністьАнотація
Забезпечення населення продовольчими продуктами сьогодні має надважливе стратегічне значення. Вирішення браку білка можливе за рахунок ефективного використання рослинних ресурсів. Серед таких культур є амарант, зерно якого містить до 20 % білка та до 16 % олії. Унікальністю та цінністю амарантової олії є сквален, вміст якого близько 8 %. Для розширення посівних площ амаранту в Західному регіоні Україні необхідно дослідити та встановити найбільш урожайні сорти для вирощування в умовах достатнього зволоження Лісостепу Західного за доцільного рівня удобрення.
За результатами досліджень на врожайність зерна сортів амаранту впливали гідротермічні умови років досліджень. Унаслідок надмірної кількості опадів у поєднанні з низькими температурами у першій половині вегетації, 2020 року, отримали найнижчу врожайність, від 8,2 ц/га до 36,7 ц/га залежно від рівня удобрення та досліджуваного сорту. Встановлено, що застосування мінеральних добрив забезпечувало приріст урожайності. У середньому за роки досліджень у контрольному варіанті врожайність у сорту Ультра становила 8,7 ц/га, тоді як за внесення мінеральних добрив у нормі N120Р80К120 врожайність зерна зросла на 11 ц/га. Залежно від рівня удобрення рівень урожаю в сорту Студентський був вищим на 3,4–4,8 ц/га відносно стандарту. Найкращі показники врожайності забезпечив сорт Харківський 1: у контрольному варіанті – 23,1 ц/га, за норми N120Р80К120 – 40,4 ц/га, або на 165,5 % та 105,1 % більше за стандарт.
В умовах достатнього зволоження Лісостепу західного на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті найвищу врожайність зерна серед досліджуваних сортів амаранту отримано в сорту Харківський 1: у контрольному варіанті – 23,1 ц/га та за норми добрив N120Р80К120 – 40,4 ц/га, що на 165,5 та 105,1 % більше за сорт Ультра (стандарт).
Посилання
Amaranth: selection, genetics and prospects of cultivation : monograph / Hoptsiy T. I. etc. Kharkiv: HNAU. 2018. 362 p.
Krasnienkov S. V., Dudka M. I., Cherenkova T. P. Influence of mineral fertilizers on amaranth seed productivity. Feed and feed production. 2004. Vol. 53. P. 103–106.
Petrychenko V. F., Lykhochvor V. V. Plant growing. New technologies for growing field crops: a textbook. 5th ed., Corrected, supplemented. Lviv: Scientific and Production Enterprise «Ukrainian Technologies». 2021. P. 80.
Pulvento C., Lavini A., Riccardi M., D’Andria R., Ragab R. Assessing amarant hadaptability in a Mediterranean area of South Italy under different climatic scenarios. Irr. And Drain. 2015. No 64. P. 50–58.
Rakhmetov D., Rybalko J. Amaranth again reminds of himself. Propozycia. 2005. No 1. P. 52–53.
Rotich A. N., Gweyi-Onyango J. P., Korir N. K. Diagonal offset arrangement and spacing architecture effect on growth and yield components of grain amaranth in Kenya. Asian Res. J. Of Agric. 2017. No 6 (1). P. 1–8.
Savchuk O. I., Hurelia V. V., Koshytska N. A.& Black A. G. Efficiency of amaranth cultivation in the Polissya zone. Collection of scientific works Agro-industrial production of Polissya. 2016. Vol. 9. P. 36–39. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/avpol_2016_9_9. (Accessed 06 December 2021).
State Register of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine for 2021. Р. 339. URL: https://minagro.gov.ua/storage/app/uploads/public/619/f7c/16b/619f7c16b87c8524959909.pdf (Accessed 06 December 2021).
Toader M., Ionescu A. M., Sonea C., Georgescu E. (2020). Research on the morphology, biology, productivity and yields quality of the Amaranthus cruentus L. in the southern part of Romania. Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca. 2020. No 48 (3). P. 1413–1425.
