Порівняльний аналіз методик агроекологічної оцінки машинно-тракторних агрегатів в Україні та країнах ЄС
DOI:
https://doi.org/10.31734/agroengineering2024.28.209Ключові слова:
агроекологія, трактори, обробіток землі, ущільнення ґрунту, вміст вологи і повітряАнотація
У статті наведено порівняльний аналіз підходів, методик та нормативних баз агроекологічної оцінки машинно-тракторних агрегатів (МТА) в Україні (Східна школа) та країнах ЄС (Західна школа, на прикладі ФРН). Суттєві відмінності під час використання важких тракторів класів 3–6 і проблеми ущільнення та деградації аграрних угідь зумовлюють актуальність розвитку вітчизняної школи та нормативної бази в аспекті гармонізації з ЄС. Зокрема щодо неоднозначності використання питомого тиску в контакті колеса з ґрунтом як єдиного нормативного показника агроекологічної оцінки МТА, відсутності вітчизняної нормативної бази щодо оперативної оцінки фізико-механічних характеристик конкретних земель (пенетрометри – за практикою ЄС) та врахування коліс різних типорозмірів передньої та задньої осей і додаткове ущільнення ґрунту колесами задньої осі під час руху однією колією.
Опрацьовано пропозиції з гармонізації вітчизняної нормативної бази з практикою ЄС щодо оперативної оцінки характеристик ґрунту за допомогою прийняття відповідного стандарту ISO як ДСТУ та розвиток агроекологічної оцінки МТА з урахуванням послідовності проходу коліс передньої і задньої осей, різних типорозмірів передніх і задніх шин, впливу навісних та причіпних знарядь.
Встановлено потребу подальшого розвитку та вдосконалення методик дослідження й оцінки ефекту ущільнення ґрунту за умови послідовного проходження коліс передньої і задньої осей, впливу навісного й причіпного обладнання на динаміку перерозподілу навантажень по осях та відповідного ущільнення, аналітичної оцінки впливу коліс різних типорозмірів на передній та задній осях та кратності проїзду.
Посилання
Ageikin, Ya. S. (1981). Prokhodimost avtomobiley. Moskva: Mashinostroenie, 230.
Babkov, V. F., Birulia, A. K., Sidenko, V. M. (1959). Prokhodimost kolesnykh mashin po gruntam. Moskva: Avtotransizdat, 326.
Biletskyi, V. R. (2000). Pereushchilnennia hruntu rushiiamy mobilnoi silskohospodarskoi tekhniky. Zhytomyr: DAAU. 43.
Chamen, W. C. T. et al. (2003). Prevention strategies for field traffic-induced subsoil compaction: a review. Part.2: Equipment and field practices. Soil Till. Resume, 47, 161-174.
Czeratzki, W. (1972). Die Ansprueche der Pflanzen an den physikalischen Bodenzustand. Landbauforschung Voelkenrode, 22 (1), 29-36.
DSTU 4428:2005. (2005). Tekhnika silskohospodarska mobilna. Metody vyznachennia dii khodovykh system na hrunt. Kyiv: Derzhspozhyvstandart.
DSTU 4521:2006. (2006). Tekhnika silskohospodarska mobilna. Normy dii khodovykh system na hrunt. Kyiv: Derzhspozhyvstandart.
DSTU 4977:2008. (2008). Tekhnika silskohospodarska mobilna. Metody vyznachennia maksymalnoho napruzhennia v hrunti pid diieiu khodovykh system. Kyiv: Derzhspozhyvstandart.
EOSDA Crop Monitoring. URL: https:// eos.com /uk/blog/volohist-gruntu
Frielinghaus, D., Petelkau, H., Seidel, K. (2001). Schadverdichtungen in Ackerboeden – Entstehung, Folgen, Gegenmassnahmen. 14. Wissen. Fachtagung Landwirtschaftliche Fakultaet der Universitaet Bonn. Dezember, 88.
Froehlich, O. K. (1934). Druckverteilung im Baugrunde. Springer Verlag. Wien, 178.
Hitrov, E. G., Hahina, A. M., Grigorev, I. V., Grigoreva, O. I., Nikiforova, A. I. (2016). Raschet tyigovo- stsepnykh svoistv kolesnykh lesnykh mashin s ispolzovaniem WES – metoda. Lesotehnicheskiy zhurnal, 3, 2, 196–202.
Hrubel, M. H., Krainyk, L. V. (2023). Prokhidnist viiskovykh avtomobiliv. Monohrafiia. Kyiv: Profesional, 182.
ISO 22476-1:2012. (2012). Geotechnical investignation and testing. Fiekd testing. Part 1: Electrical cone and piezocone penetration test.
Ivanyshyn, V. V., Rud, A. V., Moshenko, I. O. (2017). Vyznachennia pereushchilnennia hruntiv u hospodarstvakh zakhidnoi chastyny lisostepu Ukrainy. Podilskyi visnyk: silske hospodarstvo, tekhnika, ekonomika, 27, 146-158.
Kashbulganov, R. A., Panasiuk, A. N., Lipkan, V. A. (2019). Metodika vybora energeticheskikh sredstv v tehnologiiakh rastenievodstva po ekologicheskim, energeticheskim i ekonomicheskim kriteriiam. Tekhnologii i tekhnicheskie srestva mekhanizirovannogo proizvodstva produktsii rastenievodstva i
zhivotnovodstva, 2, 159-148.
Ksenevich, I. P., Skotnikov, V. A., Liasko, M. I. (1985). Khodovaia chast – pochva – urozhay. Moskva: Ahropromizdat, 304.
Kutsenko, O. M., Pysarenko, V. M. (1995). Ahroekolohiia. Kyiv: Urozhai. 254.
LFG – malohabarytnyi vymiriuvach shchilnosti hruntu – HLR. URL: https: // industry.hlr.ua / bulding-materials-testing/ control-rfzestva-story-place/lfg.
Marusiak, M., Neruda, J. (2018). Dynamic soil pressures Caused by travelling forest machines. Croat. Journal Forest. Engineering, 39, 233-245.
Medvediev, V. V. (2012). Ekolohizatsiia v konstruiuvanni ta ekspluatatsii zemlerobskykh mashynno-traktornykh ahrehativ. Visnyk ahrarnoi nauky, 10, 39-45.
Nadykto, V. T. Velychko, O. V. (2015). Prohnoz rozvytku enerhonasychenosti silskohospodarskykh traktoriv. Mekhanizatsiia ta elektryfikatsiia silskoho hospodarstva, 1, 146-151.
Petelkau, H., Seidel, H. (1982). Rompreeibilitaet von Bodenproben unterschiedlicher Substrate bei stufenweiser uniaxialer Belastung in Abhaengigkeit vom Wassergehalt. Bodenkunde, 26 (6), 389-393.
Rebrov, O. Yu. (2018). Rozpodil dopustymoho tysku na hrunt khodovykh system kolisnykh traktoriv za terytoriieiu Ukrainy. Visnyk NTU “KhPI”. Seriia “Matematychne modeliuvannia v tekhnitsi ta tekhnolohiiakh”, 27, 110-116.
Rebrov, O. Yu. (2021). Naukove obgruntuvannia pidvyshchennia efektyvnosti kolisnykh rushiiv silskohospodarskykh traktoriv na enerhoiemnykh tekhnolohichnykh operatsiiakh obrobitku hruntu. . Dyssert. Dr. Techn. Nauk. Kharkiv, NTU “KhPI”, 423.
Rebrov, O. Yu., Kalchenko, B. I., Makarov, V. A., Yakunin, M. S., Buchko, I. H., Rebrova, O. M., Artiushenko, O. V., Lelnenko, O. M. (2022). Otsinochnyi analiz dii na hrunt khodovykh system kolisnykh silskohospodarskykh traktoriv. Visnyk NTU “KhPI”. Seriia Avtomobile- ta traktorobuduvannia, 1, 36–43.
Saarlahti, M. (2002). Soil interaction model. Univercity of Helsinki, Departament of forest resource management, QLK5-1999-00991, 86.
Saarlahti, M., Antilla, T. (1999). Rut depth model for timber transport on moraine soils. Procedings of the 13 ISVTS Conference. Munich: Germany. , September 1999, Munich: Germany, 29-37.
Soehne, W. (1951). Das mechanische Verhalten des Ackerbodens bei Belastungen, unter rollenden Raedern sowie bei der Bodenbearbeitung. Grundlagen der Landtechnik, 1 (1), 87-94
Soehne, W. (1952). Die Verformbarkeit des Ackerbodens. Grundlagen der Landtechnik, 2 (3), 51-59.
Soehne, W. (1953). Druckverteilung im Boden und Bodenveformung unter Schlepperreifen. Grundlagen der Landtechnik, 2 (5), 44-52.
Sommer, C. (1986). Bodenschonende und Bodenschuetzende Pflanzenproduktion – dargestellt an Beispielen der Bodenbearbeitung. Landtechnik, 41(9), 236-243.
Tiijink, F. G. J., van der Linden, J. P. (2000). Engineering approaches to prevent subsoil compaction in cropping systems with sugar beet. Advances in Geoecology, 32, 432-452
Tijink, F. G. J., Spoor, G. (2004). Technische Leitlinien zur Vorbeugung von Bodenschadverdichtung. Zuckerindustrie,129/ 9, 647-652.
Tsyitovich, N. A. (1963). Mekhanika gruntov. Moskva: Gosstroyizdat, 311.
VDI-Richtlinie 6101. (2007). Maschineneinsatz unter Beruecksichtigung der Befahrbarkeit landwirtschaftlich genutzter Boeden. VDI Verlag. Duesseldorf.
Wong, Y. J. (2010). Terramechanics and off road vehicle engineering. Secоnd Ed. Butterworth. London, 482.
Zezetko, N. I. (2014). Ekspluatatsionnaia i konstruktivnaia massy proektiruemogo kolesnogo traktora 4K4. Vestnik Belorussko-Rossiyskogo universiteta, 2 (43), 26-36.
