ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ АВТОНОМНОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Автор(и)

  • Д. Янківський Українська академія друкарства
  • В. Бризгалов Компанія ТзОВ «Murmuration Technology»
  • А. Лягушкін Інтернет-видання «Пасажирський транспорт»

DOI:

https://doi.org/10.31734/agroengineering2019.23.106

Ключові слова:

електротранспорт, електробус, тролейбус, дуобус, гіробус, акумулятор, іоністор, паливний елемент

Анотація

Автономний електричний транспорт (АЕТ), який повністю або частково незалежний від контактних мереж (КМ), останніми роками набуває все більшого поширення в розвинутих країнах світу. Це пов’язано з намаганням скоротити викиди вуглекислого газу та інших токсичних речовин, що продукуються двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ) автомобільного транспорту. АЕТ потребує значно менших витрат на створення й утримання інфраструктури (контактні і кабельні мережі, тягові підстанції), аніж традиційний контактний електротранспорт.

У містах із розвинутими мережами традиційного електротранспорту доцільним є застосування АЕТ для обслуговування напрямів, де відсутні великі пасажиропотоки, які окупили б будівництво контактних і кабельних мереж (ККМ) і тягових підстанцій (ТП), або наявні перешкоди для будівництва інфраструктури традиційного електротранспорту.

Джерела живлення АЕТ розміщені безпосередньо на транспортному засобі. Це тягові акумуляторні батареї (ТАБ), батареї суперконденсаторів (іоністорів) та паливні елементи для прямого перетворення енергії хімічної реакції на електричний струм разом із буферною акумуляторною батареєю.  Частково автономний електротранспорт (дуобуси) може використовувати для живлення тягового електродвигуна (ТЕД) енергетичні установки на базі бензинового або дизельного ДВЗ і генератора струму. Окрема група автономного транспорту – це гіробуси, тобто транспортні засоби, які використовують механічні акумулятори енергії (маховики).

У разі застосування електробусів, які живляться від ТАБ чи батарей суперконденсаторів, АЕТ потребує створення інфраструктури – зарядних станцій, які можуть розміщуватися в депо для здійснення статичної (нічної) зарядки, а також на кінцевих зупинках маршрутів – зарядні станції для швидкої (динамічної) зарядки. Тролейбуси з автономним ходом (АХ) здійснюють зарядку ТАБ від контактної мережі (КМ).

Транспорт, що приводиться від паливних елементів (ПЕ), потребує спеціальних станцій для заправки ємностей стиснутим чи зрідженим воднем.

У статті здійснено огляд і аналіз основних технічних і конструктивних рішень енергетичних установок автономного електротранспорту, що реалізовані на серійних і дослідних моделях АЕТ, який експлуатується в Україні та за її межами, а також досвіду побудови електробуса на базі мікроавтобуса «Peugeot J9 Karsan». Виконано аналіз кожного типу джерел живлення АЕТ, розглянуто перспективи його подальшого використання, а також визначено доцільні межі використання.

 

Посилання

Bogdan, N. V., Atamanov, Yu. E., & Safonov, A. I. (1999). Trolleybus. Teoriya, konstruirovanie, raschet. Minsk: Uradzhay.

Bogdan, N. V., Nikolaev, V. P., & Safonov, A. I. (1999). Perspektivnye napravleniia razvitiia gorodskogo nerelsovogo transporta. Minsk: Uradzhay.

Budivnytstvo troleibusnoi linii vid rozvorotnoho kola “Heroiiv Pratsi” do rozvorotnoho kola “Pivnichna Saltivka”. Retrieved from: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-04-18-001590-b.

Vykydy zabrudniuiuchykh rechovyn ta dioksydu vuhletsiu u atmosferne povitria (1990–2018 roky). Retrieved from http://kiev.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=1730&lang=1.

Vuchik, V. R. (2011). Transport v gorodah, udobnyih dlya zhizni. Moskva: Territoriya buduschego.

DBN B.2.2-12:2018. Planuvannia i zabudova terytorii. [Chynnyi vid 2018-09-01]. Kyiv: DP “Ukrarkhbudinform”. (2018).

DBN V.2.3-18:2007. Sporudy transportu. Tramvaini i troleibusni linii. Zahalni vymohy do proektuvannia. [Chynnyi vid 2008-01-01]. Kyiv: DP “Ukrarkhbudinform”. (2018).

Efremov, I. S. (1969). Trolleybusy: teoriia, konstruktsiia i raschet: ucheb. dlya vuzov po spets. Gorodskoy elektricheskiy transport. Moskva: Vysshaya shkola.

Kedrinskiy, I. A., Yakovlev, V. G. (2013). Li-ionnyie akkumuliatory. Krasnoyarsk: Platina.

Modernizatsiia trolleibusov s zamenoi sistemy upravleniia tiagovym dvigatelem i ustanovkoi dizel-generatora: Prospekt-katalog. (2017). Kiyev: DI Elkom Ukraina.

Nizhnikovskii, E. A. (2015). Sovremennye elektrohimicheskie istochniki toka: Monografiya. Moskva: Radiotehnika.

Ovsiannikov, E. M., Dolbilin, E. V., & Kosheliaev, E. M. (2010). Elektrooborudovanie avtotransportnyh sredstv s tiagovymi elektroprivodami. Moskva: Paleotip.

Pro miskyi elektrychnyi transport: Zakon Ukraiiny. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1914-15.

Tramvai № 6 ta № 2 vidsohodni yizdiat za novymy marshrutamy – u Vinnytsi vidkryto novozbudovanu koliiu. Retrieved from https://www.vmr.gov.ua/Lists/CityNews/ShowNews.aspx?ID=1709.

Trolleybus gorodskoy YuMZ T2.09. Tehnicheskoe opisanie. (2008). Dnepropetrovsk: YuMZ.

Trolleybus gruzovoy KTG-1. Rukovodstvo po ekspluatatsii, obsluzhivaniiu i remontu. (1978). Kiev: Kievskii zavod elektrotransporta imeni F. Dzerzhinskogo.

U Lvovi vidkryly dlia rukhu novozbudovanu liniiu tramvaia na Sykhiv. Available at: https://city-adm.lviv.ua/news/city/transport/235674-u-lvovi-vidkryly-dlia-rukhu-novozbudovanu-liniiu-tramvaia-na-sykhiv.

Hrustalev, D. A. (2003). Akkumuliatory. Moskva: Izumrud.

Elektrobus modeli E433 “VITOVT MAX ELECTRO”. Retrieved from https://bkm.by/catalog/elektrobus-modeli-e433-vitovt-max-electro/.

Habarda, D. (1986). Nove dopravne systemy v mestkey hromadnej doprave. Bratislava: Vydavatelstvo technickej a ekonomickej literatury «ALFA».

SKODA. Trolley / Battery BUSES: prospekt-katalog. (2018). Plzen: SKODA ELECTRIC a.s.

Solaris: Napedy alternatywne. Katalog produktowy. (2019). Ovinska: Solaris Bus & Coach S.A.

Światowa premiera > Hydrogen. Retrieved from https://www.solarisbus.com/pl/pojazdy/napedy-zeroemisyjne/hydrogen.

Downloads

Опубліковано

01.12.2019

Як цитувати

Янківський, Д., Бризгалов, В., & Лягушкін, А. (2019). ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ АВТОНОМНОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. Вісник Львівського національного університету природокористування. Серія Агроінженерні дослідження, (23), 106–116. https://doi.org/10.31734/agroengineering2019.23.106

Номер

Розділ

Електротехнічні комплекси та системи в агропромисловому виробництві